у ра на

Динаміка чисельності загальноосвітніх навч. закладів

Originally posted by pollotenchegg at Динаміка чисельності загальноосвітніх навч. закладів
До дня знань
http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/osv_rik/osv_u/znz_u.html

По деяких регіонах, відсортовано по % зменшення кількості учнів за 1995-2011 рр.

Луганська
1995/1996 - 851 (375,8 тис. учнів)
2011/2012 - 706 (175,3 тис. учнів)
динаміка кількості ЗОНЗ: -17,0%
динаміка кількості учнів: -53,4%
учнів на 1 ЗОНЗ (1995): 442
учнів на 1 ЗОНЗ (2011): 248

Донецька
1995/1996 - 1325 (665,1 тис. учнів)
2011/2012 - 1125 (343,9 тис. учнів)
динаміка кількості ЗОНЗ: -15,1%
динаміка кількості учнів: -48,3%
учнів на 1 ЗОНЗ (1995): 502
учнів на 1 ЗОНЗ (2011): 306

Чернігівська
1995/1996 - 891 (177,1 тис. учнів)
2011/2012 - 654 (96,7 тис. учнів)
динаміка кількості ЗОНЗ: -26,6%
динаміка кількості учнів: -45,4%
учнів на 1 ЗОНЗ (1995): 199
учнів на 1 ЗОНЗ (2011): 148
Collapse )
у ра на

(no subject)

ггг. будь я громадянином з'єднаних північноамериканських стейтів - точно голосував би за ріка санторума.

у ра на

(no subject)



люблю андедогів. минулого разу я вболівав за обаму а тепер буду за санторума.
у ра на

(no subject)

* * *



Уже тоді, коли, пірнувши в ліс,

ти пив пожадно тугу підкарпатську,

востаннє причащаючись його

правікової чужості, що склиться

і не пускає ближче, вже тоді,

коли, сягнувши урвища стрімкого,

тримаючись окляклими руками

за голе корневище, вже тоді,

посовгнувшись по глеюватих надовбах,

колючим тремом бралася нога

і терпло серце. Вже тоді, як вечір

плекав твою самотність феєричну

між постатями феєричних пройд

(пітьма убгала в жовті колби спогаду

похнюплені тягучі ліхтарі) —

передчуття біди в твій слід ступало

і начування бігло наперед.

Спаскуджене парсунами п’яниць,

розпусників, повій, заброд, ссавущих

і пришелепкуватих землячків,

це грішне без гріха глухе містечко

тряслось, гойдалось, мов драговина,

під шептами байдужих баляндрасників,

волівши догодити всім і вся —

яким війнуло холодом на мене

в цій вичужілій вітчині, отут,

де край мені здавався серцем серця,

а стогін крові — обрій знакував!

Уже тоді, коли твій рідний люд —

ці милі, грішні, славні, чесні лиця

зашелестіли, засичали разом

над головою в тебе, вже тоді,

коли в осонні дорогих околиць

ти чув тривожний безрух, а вода

здубілими артеріями бігла,

на тебе коні мчали (він це, він! —

вкрай спантеличені казали здвиги

і жовті пальці тицяли в твій бік),

будучина писала навмання

своє сьогодні вкрадене. Тоді вже,

коли останні строїлись святки

(Свят-вечір був, і коляда, і гамір

диточої дзвінкої коляди),

ти чув про це. Коли незнаним Львовом

ішов наздогад, близячи свій час

(аж ось, аж ось, аж ось ти, мить прощання,

що обігнала зустріч), вже тоді,

коли сподіючись щасливих зичень,

нас виглядали сонми хорих з клініки,

а урочистий вікопомний спів

був греблею для гомінких трамваїв

і перехожих спізнених, збагнув я:

це все — одне прощання понадмірне —

з Вітчизною, зі світом, із життям.

   Василь Стус   
у ра на

Ultima Thule ( черговій смерті рутрекеру присвячується))

спробував визначитись з своїми най-най музикантами. з розряду "що ви взяли б з собою на безлюдний острів". список вийшов відносно короткий та своєрідний. bill evans, patricia barber, art tatum, ahmad jamal, errol garner, paul giger та nils okland. п'ять піаністів та два скрипалі.

критерій лише один - еволюційний відбір, те що залишилось з часом у плей-листі.